Одну любив я за веселість,
Другу за вроду я кохав,
А третій за сонячний усміх
Квітками дорогу я встилав.
Ти зовсім була не вродлива
І завжди,як вечір,смутна...
Чого ж ти з усіх моїх милих
У серці осталась одна?
Ні,душу мучити свою
Я більше вже не можу...
Тепер я іншу вже люблю,
На тебе...схожу.

__________________
Ты - единственный автор всего, что с тобой происходит